• АЛЬДИМИНЫ І КЕТИМИНЫ, похідні альдегідів і
    кетону, в к-рых атом кисню карбонільної групи заміщений иминогруппой
    =NH. Загальна ф-ла альдиминов- RCH=NH, кетиминов- RR'C=NH.
    Назв. альдиминов і кетиминов виробляють від назв. двовалентного радикала RR'C= збільшенням
    слова "амін" або від назви соед. RR'CH2 приєднанням суфікса
    ""имин" (або префікса "имино"), напр. СН3СН=NН -этилиденамин
    чи этанимин. Застосовуються також традиц. назв., утворені від назв. альдегідів
    чи кетону, напр. СН3СН=NH -ацетальдимин, #002С=NН -дифенилкетимин
    чи бензофенонимин.
    Альдимины і кетимины-жидкие або тверді в-ва; не раств. у воді, раств. у орг. р-рителях.
    Похідні альдегідів і нижчих алифатич. кетону нестійкі, легко тримеризуются
    напр.:

    Довжина зв'язку C=N 0,129-0,131 нм, енергія 6 кДж/міль; розрахункове значення
    3,0*10-30 Кл-м. ИК-спектр: VNH 3400-3300 см- 1
    vC=N 1650-1640, 1635-1620 і 1603 см- 1 соотв.
    для алифатич., жирноароматич. і ароматич. кетиминов.
    Альдимины і кетимины - слабкі підстави (напр., для дифенилкетимина рКа7, 18);
    утворюють з к-тами в безводому середовищі иминиевые солі, напр. #002С=Н2 Сl.
    При взаимод. з алкилга-логенидами перетворюються на N -замещенные альдимины і кетимины -
    підстави Шиффа RR'C=NR", при ацилировании-в N -ацилпроизводные RR'C=NCOR"
    при р-ции з гіпохлоритами - в нестійкі N -хлорпроизводные, що перегруповуються
    ваминокетоны:

    З солями металів альдимины і кетимины утворюють внутрішньокомплексні з'єднання [особливо
    міцні, якщо в початкових молекулах знаходиться протонодонорная група в
    ((чи орто) -положе-нии до групи C=N], наприклад:
    Нуклеофіли приєднуються до альдиминам і кетиминам (особливо легко до відповідних
    иминиевым солям) по зв'язку С- N. Схема нек-рых перетворень альдиминов і кетиминов приведена
    нижче:

    Р-цию з HCN використовують для лаб. і пром. отримання амінокислот (см також
    Штреккера
    реакції).
    Альдимины синтезують відновленням нітрилу : дією SnCl2
    у присут. НС1 в середовищі ефіру (р-ция Стефена); комплексними гідридами металів
    NaAlH4, NaBH4, NaAl#003H;
    воднем на каталізаторах. Останню реакцію вдається зупинити на стадії
    утворення альдиминов, якщо виникає комплекс альдимина з каталізатором
    ((як, наприклад, при отриманні салицилальдимина).
    Кетимины синтезують приєднанням до нітрилу металлоорг. соед. (Mg
    Li, Zn, A1), напр.:

    Альдимины і кетимины отримують також взаимод. фенолів і їх ефірів з HCN або нітрилом
    ((кат.-хлориды Zn, Cu, Fe) :

    Гідролізом продуктів, що утворилися, в пром-сти отримують альдегіди і
    кетон (см також Гаттермана синтез, Хеша реакція).
    Ароматичні кетимины отримують: пропусканням NH3 через розплав
    кетону або взаємодією NH3 і кетону у присутності ThO2;
    р-цией кетону з фосфинимидами (Штаудингера р-ция) :

    взаимод. NH3 з дигалогенпроизводными кетону, напр. з дифенилдихлорметаном
    ((С6Н5) 2СС12.
    Альдимины і кетимины визначають: титруванням хлорної к-той в неводних середовищах (хлороформ
    діоксан, ацетонитрил); по кол-ву карбонільних соед., що утворюються при гідролізі;
    полярографически.
    Альдимины і кетимины-промежут. продукти нек-рых р-ций (напр., Лей-карта, Соммле).
    Ароматич. альдимины і кетимины, що містять в орто-положенні гидроксигруппу (напр.
    салицилальдимин, о-гидроксиацетофенонимин),-хелатообразующие агенти.
    Комплекси цих альдиминов і кетиминов з Сі або Со-каталізатори окислення фенолів киснем
    до хинонов, комплекси з Ti або W -сокатализаторы полімеризації неграничних
    соед. на алюминийорг. з'єднаннях.
    Літ. Зильберман Е.Н., Реакції нітрилу, М., 1972; Загальна органічна
    хімія, пер. з англ., т. 3, М., 1982, с. 476-646. Д.В. Иоффе.
    ===Исп. література для статті "АЛЬДИМИНЫ І КЕТИМИНЫ" : немає даних
    Сторінка "АЛЬДИМИНЫ І КЕТИМИНЫ" підготовлена по матеріалах хімічної енциклопедії.