• АЛЛИЛЬНЫЕ З'ЄДНАННЯ, містять угрупування R2C=CRCR2
    де R - H або орг. залишок. До аллильным з'єднань відносяться аллильные СН2=СНСН2Х
    металлильные СН2=З(СН3) СН2Х, кротильные
    СН3СН=СНСН2Х, пренильные #002С=СНСН2Х
    та ін. соед., у к-рых X пов'язаний з атомом З сусіднім з подвійним зв'язком. Назва
    ""аллильные з'єднання" походить від латів. allium - часник, з к-рого в 1844 був виділений
    диаллилсульфид.
    Аллильная, металлильная, пренильная групи-фрагменти мн. природних соед.:
    вітамінів, терпенів, терпе-ноидов (напр., гераніолу, неролу, ліналоола)
    антибіотиків. У мн. ефірних оліях знаходяться аллильные похідні бензолу
    напр. евгенол, сафрол.
    У аллильных з'єднаннях Н2С=СНСН2Х, де Х-функц. група, енергія
    зв'язки С- X на 50-105 кДж/міль менша, ніж в насыщ. аналогах, і це - одна
    з причин їх підвищеною хим. активності; друга пов'язана з тим, що відривши
    X у вигляді іона або своб. радикала приводить до утворення структур, в к-рых
    передбачається рівномірний розподіл заряду або неспареного електрона
    по обох кінцях ланцюга, напр.:

    Специфич. св-во аллильных соединений-способность до аллилъной перегрупування. Для
    аллильных з'єднань нек-рых неперехідних металів СН2=СНСН2М (М
    = 1/2Zn, BR2, V2Cd та ін.) характерна
    перманентне аллильная перегрупування (см Аллшбораны).
    Аллилвиниловые або аллилариловые ефіри, сульфіди, аміни і їх гомологи
    ((напр., типу CH2=CHCH2XCH=CHR і СН2=СНСН2ХАг
    де X = О, NH, S) при нагр. зазнають Коупа перегрупування і
    Клайзена перегрупування.
    Заміщення в аллильных з'єднаннях відбувається із збереженням подвійного зв'язку в її первинному
    положенні або супроводжується аллильной перегрупуванням. См Аллилъное
    заміщення.
    Аллильные похідні Mg, Li, В та ін. приєднуються до карбонільних
    соед. кількісно з перегрупуванням (часто энантиоселективно), напр.:

    Аллилсиланы і аллилстаннаны (на відміну від алкільних похідних) приєднуються
    до карбонільних соед. у присут. к-т Люіса.
    Для аллильных з'єднань характерні р-ции неграничних соед.-присоединение, напр.:

    заміщення активованого атома Н, що знаходиться в
    положенні до подвійного зв'язку:

    а також відновлення, окислення, полімеризація та ін. Аллилгалогениды
    реагують з карбонилами Mo, W, Мп, Fe, - Co та ін. перехідних металів з образованиемкомплексов
    ((см Аллильные комплекси перехідних металів).
    Практично важливі способи синтезу аллильных з'єднань засновані на р-циях заміщення
    і перегрупуваннях, напр.:

    Аллилгалогениды м.б. використані як алкилирующие агенти для полученияаллильных
    похідних Mg, A1, В, Sn, Si та ін., напр. триметаллилборана або металлилалюминийсесквибромида :

    Аллиллитий утворюється при взаимод. фениллития і аллилтрифенилолова :

    Відновлення, окислення, дегідрування, розщеплення по Гофману і
    ін. р-ции також часто використовуються для вступу подвійного зв'язку або функц.
    групи з утворенням аллильных з'єднань, напр.:

    Аллилгалогениды синтезують радикальнымгалогенированием
    алкенов і циклоалкенов бромом, N -хлор- або N -бромсукцинимидом (см Воля-Циглера
    реакція). Аллил- і металлилхлориды отримують хлоруванням соотв. пропілену
    і ізобутилену; аллилиодид - дією 12 і Р на гліцерин; кротил-
    і пренилгалогениды - приєднанням НХ (Х = С1, Вr) до 1,3-бутадиену і ізопрена
    напр.:

    Аллильные спирти можна отримувати гідролізом аллилгалогенидов або окисленням
    олефинов О2 повітря; що утворюються спочатку пероксидные соед.
    перетворюються на спирти під дією Na2SO3, NaOH
    чи LiAlH4:

    Ацетат 2-циклогексенола синтезують нагріванням циклогексену з оцтовим
    ангідридом і селенистою к-той при 70°С.
    Аллильные з'єднання часто отримують з ацетиленових або алленовых соед., використовуючи р-ции
    приєднання, напр.:

    Аллильные соединения-промежут. продукти в синтезі природних соед., лек. в-в та ін.
    ===Исп. література для статті "АЛЛИЛЬНЫЕ СОЕДИНЕНИЯ" : Де-Вульф Р., Янг В., в кн.: Хімія алкенов, під ред. С.

    Патая, пер. з англ. Л., 1969, с. 409-43; Физер Л., Физер М., Органічна
    хімія. Поглиблений курс пер. з англ., т. 1-2, М., 1966: Kirk - Othmer encyclopedia
    3 ed., v. 2, N.Y.-[a.o.], 1978, p. 97-108; NechvatalA., у кн.: Advances
    in freq - radical chemistry, ed. by G. H. Williams, v. 4, L.-[a.o.], 1972,
    p. 175-201. Ю. Н. Бубнов.

    Сторінка "АЛЛИЛЬНЫЕ СОЕДИНЕНИЯ" підготовлена по матеріалах хімічної енциклопедії.